«Радіант» — химерний світ, у якому переплелися магія, фантастика й наша реальність.
Шукаючи нові твори, які могли б сподобатися українському читачеві, ми кілька місяців поспіль зацікавлено позирали на «Радіант». Урешті те, що це одна з перших французьких манґ, яку не тільки переклали й опублікували в Японії, а й адаптували до аніме, — зіграло на її користь. І щойно з’явилася така можливість, ми взялися за цей твір…
... І «проковтнули» його за тиждень! «Радіант» захопив нас не менше, ніж «Ательє чаклунських капелюхів» чи «Моя геройська Академія». Ми зрозуміли, чому поціновувачі цього твору просто в захопленні від нього, і хочемо розказати вам, чому «Радіант» заслуговує на читацьку увагу.
Наші численні читачі вже давно напитують: ну коли ж з’явиться фантастична, захоплива, переповнена неймовірними пригодами й небезпеками манґа-шьонен???
Так ось: «Радіант» — шьонен українською!
Трішки про твір...
Сет — молодий хлопчина, чаклун-початківець. Як і всі чарівники, він один із «інфікованих» — тих, кому після контакту із загадковими Немезидами вдалося вижити. Але хлопчина має особливий імунітет до них, тож вирішує стати мисливцем на небезпечних створінь, які раптово з’являються з небес. Хоча через недосвідченість і наївність не все вдається без прикрощів і непорозумінь зі співвітчизниками — мешканцями острівця Помпо Хіллс. Попри те, разом зі своїми друзями та спільниками він подорожує світом у пошуках батьківщини чудовиськ, яка має назву Радіант. Однак він змушений постійно бути насторожі, адже має не лише друзів, серед яких його наставниця чаклунка Альма, а й ворогів, які прагнуть підступно використати неймовірно потужні здібності довірливого чаклуна...
Однак чому саме створена французьким письменником манґа? А тому, що її автор Тоні Валенте — справжній шанувальник шьонену, він не тільки прочитав їх неймовірну кількість, а й ретельно дослідив та вивчив їхні коди. І хоч у «Радіанті» є персонажі, які ми можемо порівняти з One Piece, Dragon Ball, Hunter х Hunter, Naruto, твір має свій навдивовижу багатий всесвіт.
Особливі малюнки, структура сторінок і ілюстрацій, розміщення текстів, а також коди шьонена викликають відчуття, нібито «Радіант» створений японським автором. Поза сумнівом, саме тому цю манґу й опублікували в Японії.
Попри свої типові для шьонену риси, «Радіант» — щось значно вагоміше: це висловлення любові до всього жанру манґи. Однак це не тільки захоплення нею, а й демонстрація свого власного унікального стилю. Якби треба було порівняти «Радіант» із якимось конкретним твором щодо спохожості (як сказав би один із персонажів — Док), то таким твором був би One Piece.
Украй ненависні поганці
Що нам справді до вподоби, так це... поганці, яких ми любимо ненавидіти. Хороша новина: у «Радіанті» таких незліченне юрбисько! Поміж тупуватих начальників, шахраюватих представників Інквізиції та пришелепкуватих членів різноманітних ватаг ми відкриваємо неймовірно багату й розмаїту галерею персонажів із найсумнівнішими бажаннями. Однак усі вони вельми унікальні: кожен чимось особливий, кожен має суто свої характеристики. Тож попри те, що дехто з них відвертий мерзотник, чимало персонажів можуть викликати щось схоже на поблажливість, — ну хоча б тому, що ми можемо зрозуміти їхні прагнення.
Особливість, яка вразила нас над усе, — це кількість лиходіїв: із кожною новою оповіддю їх стає дедалі більше. Може навіть здатися, що всіх і запам’ятати важко… Однак не переймайтеся: кожен із капосників настільки прикметний, та й загалом, з’являються вони в оповіді настільки часто, що забути чи оминути їх як реальну загрозу просто неможливо! Авжеж, із багатьма ми хотіли б зустрітися в оповіді ще не раз, але історія незавершена, тож можна очікувати, що їхні походеньки й оказії тільки починаються.
Хороші герої та інші (дуже) привабливі персонажі
Звісно, якщо після негідників і шахраїв вести мову про головних героїв, то може скластися враження, нібито погані хлопці в історії центрові. Однак це, звісно, не так. Сет, головний герой історії, спочатку може справляти враження класичного персонажа шьонену. Та навіть якщо це почасти й правда, він вельми швидко й ефективно розвивається, до того ж має справді цікаву передісторію (навіть якщо на цьому етапі оповіді вона, з очевидних причин, ще доволі неповна). Завдяки цьому ми швидко прив’язуємося до нього й хочемо, щоб хлопцеві все вдалося, але водночас вельми кортить довідатися, чим закінчаться його подекуди кумедні пригоди.
Інші важливі персонажі не менш цікаві. Приміром, Альма, наставниця Сета: у неї явно важке минуле, палкий характер і гарячий норов, однак дівчина завжди доброзичлива (і з тілесною вадою, описаною з надзвичайною точністю й ретельністю). Мелі, за задумом, — це точна копія Ланч із Dragon Ball, яка миттєво змінює особистість на цілковиту протилежність. Однак у неї теж є передісторія, яка виводить образ за межі простої копії; а також свій набір цікавих ситуацій. Док — один із наших улюблених персонажів — кумедний напарник, який завжди робитиме все, щоб уникнути бійки, але теж один із дивакуватих і непередбачуваних персонажів оповіді. Ґрімм — загадковий персонаж: він справді «темна конячка» для нас і викликає безліч запитань щоразу, коли з’являється.
Уся ця розбишакувата ватага доповнюється силою-силенною другорядних персонажів, кожен із яких не тільки барвисто й суперкльово прописаний, а й із особливою власною історією. Навіть той, хто не відіграє якоїсь знакової ролі в історії, він теж помітний. Тут варто окремо згадати маленького торговця (з першого розділу), який за сюжетом повсякчас повертатиметься, тікаючи від карми, однак добряче заплатить за свою мерзенну поведінку. Або ж малого з однієї сім’ї, який тільки те й робить, що незграбно копіює жести свого батька. Можливо, це незначні речі, але зазвичай саме такі деталі викликають усмішку й демонструють любов автора до свого творіння й свого всесвіту.
Всесвіту, в якому, до речі...
Приголомшлива увага до деталей та вкрай складний і багатий простір, просякнутий магією, фантастикою і нашою буденною реальністю
Коли ми споглядаємо рівень деталізації світу та всіх його елементів, то переконуємося, що Тоні Валенте не зліпив усе докупи нашвидкуруч за одну ніч, перш ніж почати писати перший рядок оповіді.
Рівень деталізації вражає — як у влаштуванні всесвіту (з різними механізмами, які керують суспільством, угрупованнями, зв’язками між персонажами та їхніми історіями), так і в прорисовці малюнка. Персонажі виконані дуже скрупульозно, а деталі просто приголомшливі. Додайте сюди нестримну уяву (яка, однак, ніколи не втрачає своєї особливої логіки) — і отримаєте твір, поза сумнівом вартий прочитання. І не тільки щоб порадувати око, а й щоб передивитися дрібнюсінькі деталі й відшукати підказки, які кидаються нам у вічі ніби з покриком: «Але ні, ну не міг же він спланувати все аж так заздалегідь?!»
Словом, ви вже достеменно зрозуміли, до чого ми ведемо:
«РАДІАНТ» ВАРТО ПРОЧИТАТИ!
Ви можете також переглянути аніме: це дасть уявлення про твір. Однак манґа-шьонен однозначно на голову вища.
