Замок тварин, Том 3 “Ніч праведників”
Замок тварин не позбувся диктатури. Тваринам здається, що подолати свавілля бика Сильвіо неможливо, адже вся влада — біля його ніг. Іншим просто не вистачить сил, щоб перебороти його.
Невже їм так і доведеться скніти до кінця своїх днів?
Міс Бенгалор переконана, ненасильницький спротив можливий. Разом із кроликом Цезарем та старим пацюком Азеларом вона відроджує справу «Маргариток» навесні. Адже коли їм розквітнути, як не з приходом тепла…
Сильвіо і його вірні пси пильнують, щоб кинути бунтівників до в’язниці. Та вони не врахували одного: боротися можна не лише силою, а й хитрістю та єдністю!
420₴
Зима запанувала в замку. Сувора погода і суворий терор диктатора Сильвіо робить життя тварин нестерпним. Він вважає, що вже переміг… але «Маргаритки» ще не сказали свого останнього слова, хоч і заплатили велику ціну.
Вони саботують диктат бика. Відмовляються носити нашийники з дзвіночками і вимагають безкоштовні дрова, щоб зігріватися. Вони чи не щовечора влаштовують страйки під вікнами Сильвіо, незважаючи на холод, але поки що це результатів не дає.
Міс Бенгалор переконана, що перемогти диктат можна тільки м’якою силою, вона проти застосування насильства, хоч те й здається легшим шляхом. Зрештою, Сильвіо його не цурається.
Чи вдасться міс Бенгалор переконати друзів чинити опір мирно? Чи ця ідея взагалі не має сенсу?
Не вовків тут бояться, а вірних псів президента, бо саме вони карають мешканців за провини.
Виснажена біла кішка міс Бенгалор відчуває, що так далі тривати не може, але боїться за своїх кошенят. Кролик Цезар, який за моркву тішить самичок, вірить, що от-от запалає. І хто ж запалить цю іскру, якщо не мандрівний співець…
Чи може одна кішка щось змінити? А якщо в неї будуть союзники? А якщо виявиться, що президент та його посіпаки аж ніяк не прагнуть загального блага? А якщо… цей графічний роман показує наш з вами світ?
Елегантний та глибокий мальопис, який комусь нагадає «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, а комусь сторінки недавньої історії, перенесе у світ, де боротьба можлива, було б кому боротись…
